Самостійна робота "Уподібнення приголосних. Спрощення приголосних" (5 клас)

1.Знайдіть слово, в якому приголосний не випадає: а хвас...ливий б радіс...ний в проїз...ний г тиж...невий

2. Знайдіть слово, в якому приголосний випадає: а шіс...надцять б хворос...няк в кіс...лявий г радіс...ний

3. Знайдіть слово, в якому перед суфіксом -ськ- вставляється приголосний: а велетен...ський б студен...ський в селян...ський г громадян...ський

4. Знайдіть слово, в якому перед суфіксом -ськ- не вставляється приголосний: а громадян...ський б студен...ський в президен...ський г гіган...ський

5. Знайдіть речення зі словом, в якому приголосний не випадає: а Шіс...надцять учнів отримали високі бали за успіхи у навчанні. б На цьому тиж...ні було багато цікавого на уроках. в Сьогодні у мене був щас...ливий день. г У мене не було проїз...ного квитка.

6. Знайдіть речення зі словом, в якому приголосний випадає: а Риба була дуже кіс...лява. б Учас...ник змагань отримав нагороду. в Усі в сім'ї сплять, а невіс...ці молоти велять (Нар. тв.). г Жінка жила у Києві шіс...надцять років.

2.Спишіть слова, добираючи із дужок потрібну букву. Ане(г,к)дот, поле(г,х)шення, во(х,г)кий, моло(д,т)ьба, кі(г,х)ті, ко(з,с)ьба, хо(д,т)ьба, фу( д,т)бол, баске(д,т)бол, поле(г,х)кість, при(з,с)ьба, во(ґ,к)зал.

3.Спишіть слова, де потрібно вставте букви. Жаліс__ний, проїз__ний, щас__ливий, виїз__ний, хвас__ливий, совіс__ний, шіс__надцять , кількіс__ний, вартіс__ний, студен__ський, чес__ний, шіс__сот.

Тест для п’ятикласників за казкою

Василя Королів-Старого «Хуха -Моховинка»

(створила цей тест учениця 5 класу Парієнко Валерія)

Коли народилася Хуха?

а) влітка; б) взимку; в)восени.

Як називали Хуху в родині?

а) малятком; б) мізинчиком;в) кошенятком.

Плач Хухи нагадує:

а) писк мишей у лісі; б)вовче виття у лісі; в) котяче муркотіння .

Хто такі Хухи?

а) це маленькі створіння, які живуть у воді;

б) це маленькі істоти, які живуть у лісі;

в) це маленькі істоти які живуть у хащах.

Чому Хуха -Моховинка покинула свою домівку?

а) дід зрубав сосну і зруйнував домівку Хухи; б) вовки знищили домівку Хухи;

в) стала сильна заметіль.

Де зимувала Хуха?

а) у будинку лісника; б) у хліві ; в) у родичів.

Що сталося з козою Лискою?

а) коза заблукала в лісі; б) коза заплуталася в сіті; в) коза провалилася в льох;

Кого покликала Хуха на допомогу у порятунку Лиски?

а) дітей; б) батька; в) діда.

Чому Хуха стала кривенькою

а) впала з дерева; б) дід наступив на неї; в) дід кинув по ній сокирою.

10.

Як вчинила Хуха – Моховинка, коли побачила заметеного снігом злого діда?

а) покликала на допомогу лісника; б) злякалася і втекла; в) покликала інших Хух .

11.

Як змінилося ставлення діда до хух?

а) він став їх ненавидіти ще більше; б)він вважав їх лихими;в) він сказав всім, щоб не боялися хух.

12.

Де потім жила Хуха?

а) вдома; б) у друзів; в) в іншому лісі.

Контрольна робота за темою “Світ фантазії та мудрості” (для учнів 5 класу)

Казка – це……
Словами «…в нього свиточка-латка на латці, штанці-коліна повилазили..» описано в казці «Летючий корабель»: а) діда б) Слухала в) Стрільця г) дурня
Який гостинець принесла Маруся пану ( казка «Мудра дівчина»)?

а) ворону; б) горобця; в) ластівку, г) соловейка

Стрілець(казка «Яйце-райце») взяв до себе, щоб годувати:

а) орла б) горобця в) зайця г) соловейка

5. На які групи поділяються казки?

6.Казка «Летючий корабель» належить до різновиду казок: а) фантастичних б) про рослин в) про тварин

7. Маруся не відгадувала таку загадку: а) Що є у світі ситніше над усе?

б) Що є у світі прудкіше над усе? в) Що є у світі солодше над усе?

г) Що є у світі миліше над усе

8.Визначити до якого твору цей малюнок .

1.	“Яйце-райце”
2.	“Мудра дівчина”
3.	“Летючий корабель”
4.	“Дажбог”
5.	“Ох”

9. Установити відповідність між героєм та назвою твору.

1	Карпо	А	«Яйце-райце»
2	Польський та угорський королі	Б	«Мудра дівчина»
3	Чорне військо	В	«Берегиня»
4	Маруся	Г	«Неопалима купина»
5	Цар птиця-жайворонок	Д	«Як виникли Карпати»

10. Написати твір на одну з тем:

“Чому всі так люблять казки?”
“Чи хотів (ла) б ти мати таку подругу , як Маруся з казки “Мудра дівчина” і чому?”
“Твоя улюблена казка”

Паспорт літературного героя

1. Ім’я
2. Вік, соціальний стан, походження
3. Портрет, особливі прикмети
4. Місце проживання
5. Спосіб життя
6. Родина
7. Оточення (друзі, вороги)
8. Життєвий девіз
9. Мета життя
10. Захоплення, уподобання
11. Риси характеру

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

І. Вкажіть правильну відповідь.

1. Фонетика – розділ науки про мову, що вивчає:
а) знаки письма;
б) будову слова;
в) звуки мови і мовлення;
г) правила вимови.
2. Завжди м'яким є приголосний звук:
а) [в];
б) [м];
в) [й];
г) [х].
3. Про правильне написання слів можна дізнатися в словнику:
а) орфографічному;
б) орфоепічному;
в) тлумачному;
г) фразеологічному.
4. Український алфавіт включає:
а) 30 літер;
б) 32 літери;
в) 33 літери;
г) 35 літер.
5. Позначте рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру е:
а) з..рно, віт..р, б..реза, м..даль;
б) груд..нь, т..мний, л..мон, ч..кати;
в) в..личний, м..нуле, ап..льсин, справ..дливість;
г) в..дмідь, м..довий, гр..міти, к..рувати.
6. Позначте рядок, у якому слово передано звукописом правильно:
а) дощ [д о щ']
б) юнак [у н а к ]
в) вишня [в и ш н' а]

ІІ Подані слова передати звукописом

Юшка –
течія –
підживлення –
півріччя –
інтуїція –

ІІІ Запишіть слова літерами

[ в еи р х’ í в й а ]
[ б а г á т': а ]
[ р о з й і ж дж á т и ]
[ й á к’ і с' т' ]

ІVУстановіть відповідність між словом та його характеристикою:

1 щабель; А На одну букву більше, ніж звуків.

2 джміль; Б На дві букви більше, ніж звуків.

3 біль; В Кількість букв і звуків однакова.

4 явір. Г На два звуки більше, ніж букв.

Д На один звук більше, ніж букв

ВПРАВА "Фразеологізми"

8 клас, українська література

Урок на тему: "Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Кохання Остапа і Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв"

Прийом "Картинна галерея"

7 клас. Українська
література

Тема уроку. В. Симоненко – «лицар на білому коні» вукраїнській літературі . «Лебеді материнства»

20 художніх засобів у літературі

1. Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення.

Епітети можуть бути як іменниками: трепет щастя, але найчастіше епітети – прикметники: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: "води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах...".

2. Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.

Порівняння буває декілька видів:
а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками;парубок, мов явір

б) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно;
У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок…

в) приєднальним, в якому образ подається вже після предмету;
Як човен веселий, відчаливши в море, По синім кришталі за вітром летить І веслами воду і пінить, і оре, Лебежою шиєю в хвилях шумить, — Так дикий арап, поводи відпустивши Коню вороному, в пустиню біжить.

г) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів.
Ой то не зоря — то дівчина моя!

3. Алегорія або іносказання, інакомовлення – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.
Приклади алегоричних образів: коник-стрибунець, вовк та ягня, каменярі – борці за свободу України.

4. Гіпербола – це художнє надмірне перебільшення дійсних фактів. Наприклад, як в цих прикладах:Я це вже тисячу разів казав! Швидкий як блискавка!

5. Літота – надмірне применшення явищ у художній літературі. Літота виступає антиподом гіперболи, але зустрічається значно рідше за надмірне перебільшення.Приклади: курці по коліна; малесенька, ледве од землі видно.

6. Метафора (або скрите порівняння) – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів. Для того, щоб правильно визначати метафору, треба добре розбиратися в семантиці та лексиці художніх виразів.
Метафори бувають 3 типів:
а) стерті – ці метафори вже втратили свою образність;ходять чутки, вушко голки
б) образні загальномовні метафори;тепла атмосфера, час бежить
в) індивідуально-авторські образні метафори;факіл неба цвіте глечиками хмар

7. Метонімія – це такий тип зіставлення понять у художній літературі, коли одне поняття використовується з властивостями іншого; відбувається заміна назви одного предмета чи явища на інше через суміжність деяких їхніх характеристик, проте подібність між цими поняттями не спостерігається.
Різновидом метонімії є синекдоха – це засіб кількісної заміни понять, в якому одиничне явище замінюється кількісним або навпаки.

8. Іронія – один із способів комічного сприйняття дійсності, що містить у собі приховане глузування та лукавство над фактами чи людьми. Головною ознакою застосування іронії є те, що автор прагне показати істинну протилежність значення, яка є прихованою. Для виокремлення іронії вам треба відчути подвійний сенс виразу.
Приклади іронії в житті: «От іще герой!» та в літературі:
«Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить,
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І рай у найми оддає!”

9. Рефрени – це засоби літератури, в яких використовується неодноразове повторення деяких слів або навіть виразів з метою підкреслення їхньої важливості.
До рефренів належать такі літературні засоби як анафора, епіфора та тавтологія.

Анафора – це засіб художньої літератури, що виражає єдинопочаток. Тобто це лексичний повтор одного й того самого виразу, наприклад, на початку кожного рядку вірша або періодичне повторення якогось виразу протягом всього твору.
Ідеальним прикладом анафори є твір Василя Герасим’юка:
«Хоч раз.
Хоч раз ти повинен відчути,
Як тяжко рветься на цій землі
Древнє чоловіче коло,
Як тяжко зчеплені чоловічі руки,
Як тяжко почати і зупинити
Цей танець.
Хоч раз
Ти стань у це найтісніше коло,

Обхопивши руками плечі двох побратимів,
Мертво стиснувши долоні інших,
І тоді в заповітному колі
Ти протанцюєш під безоднею неба
Із криком по-звіриному протяжним.
Щоб не випасти із цього грішного світу,
Хоч раз…»

Епіфора – це художній засіб, подібній анафорі та протилежний їй. Адже використання епіфори визначається повторенням кінцівок у художніх творах. Епіфори вживаються як у поезії, так і в прозі та драмі.

Прикладом епіфори слугує уривок вірша Надії Кир’ян:
«— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгі вуха, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгий язик, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий…»

Тавтологія – це повторення близького за змістом та звучанням слова.
Наприклад, масло масляне, рано-вранці.

10. Риторичні фігури – це засоби вираження мови, які посилюють увагу читача до певного виразу. Риторичні фігури поділяються на 4 типи:

а) риторичні звертання – це звертання до відсутніх людей або понять, які є абстрактними;

б) риторичні запитання – такі види запитань, які не вимагають відповіді;

в) риторичні припущення – це відповідь на уявне запитання, якого насправді не існувало;

г) риторичний оклик – це спосіб образного вираження надто сильного почуття;

д) риторичне ствердження – це засіб літератури, що показує неможливість заперечення слів, сказаних автором.

Приклади риторичних фігур:
«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!»

«Так! Я буду крізь сльози сміятись!»

11. Антитеза – це засіб зіставлення об’єктів. Але на відміну від порівняння ці об’єкти мають бути протилежні за своїм лексичним значенням.
Найчастіше можна зустріти антитезу в афоризмах, прислів’ях та приказках.
«Ситий голодного не розуміє».
Проте немало прикладів антитези в художній літературі: «Тотожним бути й відрізнятися — вцьому життя живого суть».

12. Алітерація – це прийом у стилістиці твору, в якому застосовується повторення окремих приголосних з метою емоційного поглиблення.

Чітко спостерігати алітерацію можна тут:

"Тінь там тоне,тінь там десь..." (Павло Тичина)

«Сипле, стеле сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг, —

Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха смертний сміх…»

13. Асонанс – це стилістичний прийом, дуже схожий на алітерацію, в якому зустрічається повторення голосних звуків. Цей засіб підсилює музичність віршованих строк. Наприклад, як тут:
"Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти." (Микола Вінграновський)

14. Інверсія – це зміна порядку слів, до якого ми так звикли. Зазвичай в українській мові прямий порядок слів – це рух від вже відомого до невідомого, в той час, як інверсований порядок слів руйнує звичну нам конструкцію.

Дуже часто інверсію в своїй творчості застосовували шістдесятники:
«Гойдається вечора зламана віть, мов косту сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді». (Василь Стус)
"Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?"

15. Градація – це засіб літератури, в якому спостерігається поступове нарощення або навпаки пригнічення емоційного значення.

Градація стає ще більш вираженою в поєднанні з анафорою. Наприклад, давайте згадаємо найпопулярніший вираз Юлія Цезаря «Прийшов, побачив, переміг.

16. Інвектива – це давній засіб літератури, що полягає в гострому сатиричному звинуваченні певних явищ або осіб. На відміну від іронії інвектива відкрито висміює деякі об’єкти. Це можуть бути різкі виступи, які супроводжуються гострою критикою.

Приклади інвективи:"Якщо до влади прийшов ще той фрукт, значить, за нього голосували овочі…" (В. Шестаков)
"-Голова не болить?
-Ні.
-Був би мозок, боліла б.
- А в тебе теж мозку зовсім немає. Одна нитка, яка вуха тримає"

17. Панегірик або урочиста промова – це різке звеличення людини або явища в літературі. Частіше за все панегірик застосовується там, де необхідно показати уславлення якоїсь визначної події або подвигів неймовірної людини. Цей термін бере начало ще в творах стародавньої Греції та Риму. Цей термін літератури неважко виокремити, якщо бачити урочисте вихвалення людини або навіть усього народу.

18. Символ – заміна незрозумілого абстрактного поняття конкретним символічним образом. Символ розкриває сутність поняття, явища чи предмету тим самим поширюючи загальноприйняте значення слів.
Прикладів символізму багато не тільки в літературі, але й у повсякденному житті:Квітка – символ краси, голуб – символ миру.

19. Оксиморон – це цікавий засіб літератури, в якому поєднані слова, кожне з яких виражає протилежне значення. Читачів дуже часто приваблює парадоксальність словосполучення.

Прикладів оксиморона дуже багато в сучасній літературі: дзвінка тиша, крижаний вогонь, квадратура круга.

20. Паралелізм – це такий засіб художньої літератури, в якому відбувається зображення подібних один до одного предметів паралельно. В паралелізмі застосовується уподібнення цих предметів та можна спостерігати чітку аналогію однакових явищ у різних сферах життя.
Приклади паралелізму:
«Твій розум глибокий, наче море, Твій дух високий, наче гори» (В. Брюсов)
«Як ми кохалися, як зерно в горісі,
Тепер розійшлися, як туман по лісі!
Як ми кохалися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара!»

Презентація

на тему:

"Василь Симоненко "

Шановні вчителі!

Учні часто можуть відволікатися під час уроку на свої справи чи
просто подумки бути "десь далеко". Які методи допоможуть привернути
увагу учнів під час уроку?
Давайте зберемо поради:

+ встановіть контакт очима;
+ станьте поруч з неуважним учнем;
+ вставляйте ім’я учня в текст пояснення уроку;
+ робіть несподіванки, наприклад, вимкніть світло;

+ розмовляйте тихим голосом;
+ змініть темп голосу;
+ тимчасово припиніть вести урок;
+ переключайте увагу учня - поставте пряме запитання;
+ попросіть про послугу;

+ змініть діяльність: сиділи - встаньте, стояли - підійдіть до дверей;
+ звертайте увагу класу на приклади гарної поведінки;
+ пишіть приклади для учнів на дошці;
+ дякуйте учням.