Поради батькам

Що стоїть за словами дитини «Мені нудно»

Як привчити дитину до дисципліни - поради батькам:

✔ Батьки ніколи не повинні суперечити один одному в питаннях, що стосуються дисципліни, у присутності дітей.

✔ Будьте послідовними, тобто винагороджуйте або карайте за певний прояв поведінки одним і тим же способом на постійній основі.

✔ Доступно поясніть дитині, чого вона повинна очікувати, якщо проявить небажану поведінку.

✔ Поясніть, що саме є небажаною поведінкою. Недостатньо сказати «У твоїй кімнаті безлад». Безлад треба визначити конкретно: «Ти залишив брудний одяг на підлозі, брудні тарілки на столі й не застелив ліжко».

✔ Зверніть увагу на поступові зміни в поведінці. Не слід очікувати занадто багато. Заохочуйте поведінку, яка наближається до бажаної мети.

✔ Пам'ятайте, що ваша поведінка є моделлю поведінки ваших дітей.

✔ Винагороджуйте бажану поведінку словесно, підбадьорливими дотиками або чимось матеріальним, таким як іграшка, їжа або відвідування зоопарку.

Підготовка домашнього завдання: як вивчити з дитиною вірш?
✔ Оптимально, якщо до здачі вірша у дитини є в запасі 2 дні.
Перший етап. З вечора, перед сном, читаємо вірш 4-5 разів. Пробуємо повторити. Якщо виходить щось повторити - чудово. Лягаємо спати. Тепер на нас працює підсвідомість. Вранці повторюємо вірш ще разів зо два перед школою. Знову без насильства над психікою.
✔ Другий етап. Увечері наступного дня переходимо, власне, до прямого процесу запам'ятовування. Визначаємо сильну сторону вірша - або чіткий ритм, або яскраві картинки, або емоції. Деяким дітям цілком достатньо знайти потрібний ритм, читаючи вголос.
✔ Далі, починаємо повторення зі слів: "Ти вже усе вивчив, усе знаєш!" І, повторюємо вірш, прибираючи неточності.
✔ Після 3-4 повторень, навіть якщо немає результату, обов'язково потрібна зміна виду діяльності. Про вірш згадуємо лише перед сном, і знову 2 рази повторюємо.
Кількість повторень взято максимальна, таке підійде для дітей з поганою пам'яттю, або зі слабкою концентрацією уваги. Для діток, схоплюючих все на льоту, виявиться цілком достатньо і меншої кількості повторень.
Отже, підіб'ємо підсумки. Сума всього, витраченого на вивчення вірша, часу складе від 15 до 30 хвилин. А вранці можна йти в школу з гарним настроєм і за гарною оцінкою!

Школяр пише нерозбірливо?

 

Можливі причини недбалого почерку:

● Порушення дрібної моторики пальців.
● Слабкий розвиток кисті рук.
● Надмірна активність.
● Порушення концентрації уваги.
Неврози та ін неврологічні захворювання.

Як допомогти дитині покращити почерк?
📌 Запропонуйте школяру зошити великого формату з прокресленими косими лініями.
📌 Допоможе у виправленні почерку у дітей малювання, ліплення, гра на струнних і клавішних інструментах.
📌 Розробіть покрокову концепцію щодо виправлення почерку і слідуйте їй регулярно. Наприклад, виділяйте кожен день п'ятнадцять хвилин на написання літер, п'ятнадцять на малювання (запропонуйте дитині обводити якісь малюнки по контуру), і десять хвилин на вправи для розробки дрібної моторики пальців. 

 

Ігрові завдання і вправи для виявлення та розвитку в дітей креативного мислення

Чому діти ненавидять школу і що з цим робити?

 

Як виховати творчу особистість

 

  Чи не кожним батькам хочеться, щоб їхня дитина виросла розумною та творчою особистістю. Тому уже з раннього віку потрібно виховувати у свого чада творче мислення. Як показує досвід педагогів, здібності до творчості можуть бути виховані практично у всіх дітей з нормальним інтелектом. Для цього дуже важливою є підтримка та допомога дорослих – як батьків, так і педагогів. 

Творчість вимагає більшої самостійності та незалежності у прийнятті рішень, тому її розвиток дуже корисний для дитини. Та щоб його добре розвинути, потрібно багато часу та терпіння і від дорослих, і від дітей.

Ще на початку 70-х років Дж.Гауен і Є. П. Торранс запропонували цілу серію корисних порад для батьків, які б хотіли виховати творчу особистість і не забували про психічне здоров’я свого чада. Пропонуємо вашій увазі декілька з них.

– Важливим є тон, яким розмовляють з дитиною. Він має бути дбайливим та заспокійливим .

– Варто розмовляти з дитиною короткими фразами, а не довгими реченнями.

– Заохочуйте свою дитину до цікавості, допомагайте розвивати уяву дитини, стимулюйте її ставити запитання.

– Важливо уникати негативної оцінки творчих спроб малюка. У жодному разі не говоріть, що його малюнок, виріб, історію чи інший прояв фантазії можна вдосконалити. Фразу “Це непогано, але могло бути набагато краще, якщо б ...” взагалі варто викинути із свого лексикону.

– Відповідати потрібно виважено і так, щоб дитина зрозуміла відповідь. Коли ж вона не вислуховує до кінця, то вона або втомилася, або ж не розуміє відповіді. У такому випадку змініть тему розмови. Та і варто пояснити, що на запитання не завжди можна відповісти одразу і однозначно. 

– Дозвольте дитині побути одній і самій займатися своїми справами. У цьому випадку варто встановити чіткі правила та вимоги.

– Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, такі як почуття безпеки, любові, поваги.

– Також дбайте, щоб у вашого чада завжди були нові враження, про які б він міг розповісти. Це можуть бути судження про книжку, мультфільм, прогулянку у парку.

– Допомагайте дитині справлятися із розчаруваннями та сумнівами, із негативною реакцією підлітків.

– Завжди знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критики, навіть якщо перші спроби були невдалими. Дуже важливо ставитися до них із симпатією та теплотою, адже дитина прагне творити не тільки для себе, але і для тих, кого любить.

  А найважливіше ,шановні батьки,допомагайте дитині стати "розумним авантюристом" і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Адже дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

Як виявити обдарованість 
   Точно визначити наявність обдарованості в дитини можна тільки під керівництвом фахівця, але існують загальні характеристики, завдяки яким батьки можуть припустити, що у них обдарована дитина. 

• Дитина мало спить.
• Дуже швидко вчиться читати.
• Вимовляє перше слово у віці 6 місяців.
• Вимовляє перше речення у віці 12 місяців.
• У віці 18-24 місяців може підтримати діалог, користуючись дуже багатим для його віку словниковим запасом.
• У 2,5 року вчить алфавіт і рахує до десяти.
• Вирішує прості задачі на додавання і віднімання до 3 років.
• Починаючи з 3 -річного віку, запитує про значення незнайомих слів.
• З раннього віку задає питання "чому ?".
• Демонструє фантазію.
• Дуже сприйнятливий до навколишнього світу.
• Його хвилюють питання справедливості та моральності.
• Дитина енергійний і впевнений у собі.
• Дуже спостережливий, готовий до нестандартних ситуацій.
• Критично ставиться до себе і до оточуючих.
• Дуже уважний, вміє повністю зосереджуватися.
• Віддає перевагу суспільство дітей старшого віку.
• У нього низька самооцінка і схильність до депресій.
• На уроках йому нудно, оскільки стандартна навчальна програма надто примітивна для нього. Вчителям важко підібрати для нього мотивацію.
• Занурений в себе, розсіяний.
• Мислення швидше продуктивне, ніж репродуктивне: він генерує ідеї.
• Почувається дивним, вважає , що його не розуміють
• Він незалежний, у нього характер інтроверта.

“ Батьківська педагогіка ” – енциклопедія сімейного виховання

   Наприкінці свого життя В.О.Сухомлинський розпочав робо­ту над дуже потрібною книжкою - енциклопедією сімейного ви­ховання “ Батьківською педагогікою ”, у якій повинні були висвіт­люватися найактуальніші сучасні проблеми виховання дітей у сім'ї, педагогічної освіти батьків і дорослих, соціальної педа­гогіки. Та не встиг Василь Олександрович підготувати до друку задуману ним працю. Уже після його смерті вдалося зібрати рукописні та деякі надруковані статті й підготувати видання “ Батьківської педагогіки ”.

  Педагогічна майстерність В.О.Сухомлинського виявлялася в тому, що звичайні життєві явища, події чи ситуації він умів використовувати як важливі фактори виховного впливу на особистість дитини, перетворювати їх у засоби виховання. Так, у “ Батьківській педагогіці ” кожний маленький епізод, подія з життя школи чи сім'ї, легенда чи переказ стають канвою, відправним моментом для змістовної розмови, педагогічних роздумів і міркувань, що змушують глибоко вникати в проблеми сімейної педагогіки.

         “ Сім’я в нашому суспільстві – говорив В.О.Сухомлинський, - це первинний осередок багатогранних людських відносин – господарських, моральних, духовних, психологічних, естетичних. І звичайно, виховних”.

        Великий педагог був справжнім знавцем і дослідником психології людини, він глибоко розумів душу дитини, її переживання, почуття, прагнення і сподівання, досконало знав психологію взаємин батьків і дітей.

        Він виявив дуже важливу особливість психіки дитини – чим молодший  її вік, тим  вразливіша, сприятливіша вона до виховного впливу, тим легше пробудити в ній благородні почуття, виховати чи перевиховати.

       На яскравих повчальних прикладах із сімейного виховання Сухомлинський показує, як успішно закладаються і міцніють основи моралі в дітей, якщо батьки враховують ці особливості й можливості розвитку психіки ще в  дошкільному віці ( “ Моральні цінності сім’ї ”,  “ Бережіть душу дитини” ) і як  несформовані й незакріплені і ранньому дитинстві такі елементарні правила життя і поведінки дитини, як “ можна ” і “ не можна ”, “треба ” і “ не треба ” і т.д.

         У своїй книзі “ Батьківська педагогіка ” педагог веде захоплюючу і хвилюючу розповідь про найважливіший, священний обов’язок батьків щодо своїх дітей, це пристрасний гімн благородній душі дитини, її сподіванням, устремлінням, людському сімейному щастю.

      Василь Олександрович умів підмітити найтиповіші види сімейного виховання. Однією з найшкідливіших вад є, за його висловом, споживацький характер способу життя багатьох дітей. Деякі батьки вважають, що живуть вони і працюють заради щастя своїх дітей і тому дозволяють їм усе, створюючи максимальний достаток.

     Діти в таких сім’ях виростають не знаючи ні в чому  нужди, не знаючи обов’язків і відповідальності. “ Споживальний підхід до суспільного добра перетворює дитину в маленького злочинця, маленького негідника, який формується вже з ранніх років, розпочинається з сім’ї, з нескінченних розваг або дитячої бездіяльності ” (“ Психологія малого негідника ”).

      Педагог нагадує батькам про те, що наймогутнішим знаряддям виховання дітей є особистий приклад батьків, є сердечна турбота матері і батька одне про одного, турбота про дідуся і бабусю, про тих, хто дав життя і навчив вимовляти  перші слова.

      На особливу увагу заслуговує ІV розділ книги “ Батьківської педагогіки ”. Тут Василь Олександрович нагадує всім нам про особливу роль  батька для виховання дитини. Кожній дитині хочеться, щоб її батько був людиною сильною, справедливою, яскраво виявленою, мав почуття відповідальності.

      З цього приводу педагог у своєму творі “ Слово до батьків ” наводить ряд переконливих прикладів, де діти самі  створювали у своїй уяві доброго, вимогливого батька. Так легше було їм жити.

      В.Сухомлинський підкреслював, що від того, яким буде слово матері – лагідним, добрим, уважним, розумним, сердечним чи  дратівливим, сварливим, злим – залежить і виховання в дітей почуття відповідальності.

     “ Скрізь вас можна замінити іншими працівниками від сторожа ферми до міністра. Але справжнього батька не замінить ніхто…Щастя батьківства і материнства – це не манна небесна, воно не приходить святковим гостем. Воно важке і вистраждане. Воно приходить тільки до тих, хто не боїться одноманітної, багаторічної праці – праці до самозабуття.

      Складність цієї праці полягає в тому, що вона, ця праця, являє собою злиття розуму і почуттів  мудрості і любові. Там,  де втрачена ця мудра батьківська і материнська  здатність, там щастя стає маревом ” - говорив до батьків відомий усьому світові великий педагог.

         В. Сухомлинський неодноразово наголошує на тому, що першим осередком духовності та моральності людини є сім'я, у якій дитина пізнає світ, красу людських взаємин, саме вона стає взірцем, згідно з яким у дитини формується уявлення майбутньої родини, ставлення до своїх дітей та бачення яким батьком чи матір'ю буде для них. Недарма він підкреслює:  ” Ми, батьки, виховуємо своїх дітей передусім красою своїх взаємовідносин. Справжня краса взаємовідносин чоловіка й дружини,батька й матері полягає в тому, щоб взаємно творити красу – чоловік творить красу дружини, а дружина – красу чоловіка. Високу мету свого життя вбачайте, шановні батьку й мати в тому, щоб ваші взаємовідносини були постійними, невпинними, духовним удосконаленням, щоб сьогодні ви були кращими, ніж учора ”.

         Таким чином, у повноцінній сім'ї, де панують гарні стосунки, злагода, взаємоповага, розуміння, дитина починає пізнавати світ й вірити у високе, ідеальне, непорушне, щирість, довіру та духовність. У протилежному випадку дитина зростає нещасливою, зневіреною, духовно знівеченою, аморальною та чинить опір навколишньому світу й оточуючим.

         В. Сухомлинський звертається багаторазово до батьків, щоб вони вміли і бажали оберігати своє подружжя від тих тріщин, які трапляються в стосунках між чоловіком і жінкою. Він зазначає: “ Умійте творити велике, безцінне духовне багатство подружнього життя – взаємну любов – справжню людську любов, любов красиву і благородну, чесну і відважну. Це сонце, що гріє і світить дітям ” .

10 кроків , щоб стати кращими батьками

1.Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2.Прислуховуйтеся до того , що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим , що вона робить і відчуває.

3.Пам”ятайте про певні обмеження, які визнаєте саме для дітей.

4.Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. вмійте побачити веселі моменти й  дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5.Намагайтеся побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.

6.Хваліть і заохочуйте дитину. Хваліть її за хорошу поведінку.

7.Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Прислухайтеся до думки дитини, вибачайтеся якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8.Плануйте розпорядок дня дитини, щоб Ваша дитина дотримувалася його.

9.У кожної сім”ї свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні.

10.Не забувайте про власні потреби! Приділяйте трохи часу лише собі.

Рекомендації батькам і педагогам

1. Подолати власний авторитаризм і побачити світ з позиції дитини.
2. Пам’ятати, що дитина – унікальна особистість. Тому неприпустимо порівнювати її з іншими дітьми. Необхідно цінити її індивідуальність, підтримувати і розвивати дитину.
3. Знати сильні і слабкі боки дитини і враховувати їх.
4. Виявляти щиру зацікавленість в діях дитини і бути готовими до емоційної підтримки.
5. У батьках і педагогах дитина має бачити людей, готових надати їй особисту підтримку і прийти на допомогу.
6. Педагогам – виховувати в дітях безмежну повагу до батьків, які дали їм життя і приклали чимало душевних і фізичних сил для того, щоб вони росли здоровими і щасливими.
7. Батькам – формувати в дітей довіру до педагога, брати активну участь у корекційно-освітньому і виховному процесі.
8. Педагогам – враховувати побажання і пропозиції батьків.
9. Батькам і педагогам – поважати все, що створюється дитиною (розповідь, пісня, проробка, малюнок тощо), захоплюватися її ініціативою і самостійністю, що сприяє формуванню в дитині впевненості в собі і власних можливостях.
10. Батькам і педагогам виявляти розуміння, делікатність, терпимість і такт під час виховання і навчання дитини. Допомагати їй знаходити власну точку зору в різних ситуаціях і не ігнорувати її почуття та емоції.

Треба пам’ятати, що якщо:
v дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
v дитину висміюють, вона стає замкненою;
v дитину хвалять, вона вчиться бути благородною;
v дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
v дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
v дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
v дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
v дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
v дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Дієта для тих, хто хоче стати толерантним
Понеділок. Спілкуючись з людьми дивись їм в очі. Привітайся з усіма.
Вівторок. Намагайся не нав’язувати іншим свою власну волю. Вислухай їхню думку.
Середа. Зроби для кого-небудь добру справу так, щоб ця людина не узнала, що добро іде від тебе.
Четвер. Не виявляй до оточуючих такого ставлення, якого ти не хочеш відчути на собі.
П’ятниця .Намагайся гарно виглядати. Говори з усіма тихим голосом.
Субота. Запиши 5 позитивних якостей, які характеризують тебе і твою подругу.
Неділя. Знайди 3 привода, щоб сказати „дякую” твоїм домашнім.

Заповіді для батьків
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти бажаєш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив.
3. Не перенось на дитину свої образи, щоб з віком не їсти гіркий хліб. Адже що посієш, то й пожнеш.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному відповідно до сил, і будь впевнений – їй вона важка не менше, ніж тобі, а може, й більше, адже в неї немає досвіду.
5. Не принижуй.
6. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
7. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не бажав би, щоб робили твоїй.
8. Люби свою дитину будь-якою – не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки ще з тобою.