Призер ІІ етапу XХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

ІІ місце – Король Павло

                                                                    Призер

районної

олімпіади з української мови та літератури

(1 місце)

2021-2022 н.р.

 

 

Мої напрацювання 

 

 Засідання районного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури
02 квітня 2021 року на платформі MEET Google з проблеми: «Сучасний урок української літератури – шлях до формування позитивного образу, позитивного змісту, позитивних вражень».

Мій виступ на тему : " Шляхи конструювання позитивного змісту уроку літератури".

Думка про те, що уроки літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до “царства” Краси та Істини, вибудовувати храм Духовності.

   Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність і шляхи її розв’язання. А відтак нового акценту варта співпраця на уроці вчителя та учня, що будують свою навчальнопізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця . Саме тому в полі зору педагога-словесника є, на мій погляд,  вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на уроках співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де вчитель та учень як рівний з рівним намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженнями від спілкування з текстом. На учителя ж  покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, в яке русло направити думки, що необхідні для розуміння та які неможливо пропустити.

  На думку ряду науковців та вчителів-практиків, особливо цінним є те, що на уроці літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник–учитель–учень. Важливим завданням словесника залишається формування в кожній непересічній особистості школяра кваліфікованого читача. Спробуємо висловити точку зору щодо можливостей реалізації цієї проблеми в рамках сучасного уроку.

  Урок літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини. Він заставляє працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

   Учителеві варто вибрати шлях для структурної побудови уроків, що базуються на алгоритмі:

від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

  Долаючи простір і час, до сьогоднішніх читачів доходять думки й почуття найсвітліших умів людства. Щоб були вони адекватно сприйняті, учитель має виконувати функцію своєрідного “транслятора” – підсилювача художніх емоцій літературного твору, „налагоджувача” невидимого зв’язку між досвідом поколінь.

   “Від образного світу уроку – до образного власного “Я” – саме так можна визначити шлях учня, який він долає у своєму зростанні на уроці. Покликання літератури — через переживання, співпереживання розвивати особистість учня, його духовну сутність. А це потребує вводити принципово нові нетрадиційні методики, які психологічно спонукали б до активної діяльності як на уроках, так і в позаурочний час. 

Серед них важливе місце займають ігрові підходи, інтерактивні, групові технології навчання.

Більш детально зупинимось на окремих із них. Однією з основних методик, що залучаються для організації сучасного навчального процесу уроку з української літератури, визнано гру. Підґрунтям цього слугують серйозні психологічні дослідження, згідно з якими у грі людину приваблює радість свободи власного “Я“ .

Наведу приклади деяких із них.

1. Дидактична гра «Упізнай героя».

Учні мають назвати героя за підказкою вчителя. Наприклад: («Слово про похід Ігорів»)

-        «Тоді… ізронив злоте слово, із сльозами змішане…» (Святослав)

-        «…Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону» (Ігор)

-        «…Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу» (Боян)

-        «Один брат Один світ світлий – ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі» (Всеволод)

-        «…Біжить сірим вовком» (Гзак)

 2. Дидактична гра «Вірю – не вірю».

Цю гру можна використовувати на будь-якому уроці або його етапі. Найефективніше її застосування на підсумкових уроках. Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що …». Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні та аргументувати свою думку.

-         Чи вірите ви, що Хуха-Моховинка народилася на болоті? (Ні, Хухи не люблять вогкого. Вона народилася в старому бору)

-         Чи вірите ви, що козу, яку врятувала Хуха-Моховинка, звали Лискою? (Так)

-         Чи вірите ви, що якийсь страшний звір, синій, з препоганим запахом, був вовком? (Ні, він був лисом)

-         Чи вірите ви, що цар Плаксій мав трьох синів і одну дочку? (Ні, у Плаксія було три дочки і один син)

-         Чи вірите ви, що казка «Фарбований Лис» народна? (Ні, цю казку написав І. Франко)

3. Гра «Творча майстерня»

Складання фанфіків. Фанфік – це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва, літературний твір, заснований на якому-небудь оригінальному творі, що використовує його ідеї, сюжет або персонажів.

Учні створюють переспіви, продовження подій, змінюють життєві обставини героїв, переносять їх у іншу часову площину. Завдання такої роботи – дати дитині можливість виявити фантазію, висловити не тільки думки й оцінки, а й породжені художнім твором емоції та переживання.

Варіантів написання фанфіків чимало, зокрема такі:

«Добудовую твір», «Стаю співавтором». Написати пролог, епілог, додати пейзаж, портрет літературного героя.

·        Написати свою кінцівку твору В. Винниченка «Федько-халамидник».

 «З епохи в епоху». Адаптувати героя в нашому часі, з’ясувати актуальність порушених автором проблем.

·        Як би жив Павлусь у ХХІ столітті (О. Стороженко, «Скарб»)

«Фанфіки-дебати». Викласти власне бачення образів твору, порушених у ньому проблем.

·        Мої поради героєві (лист із дружніми порадами, наприклад Климкові Джурі, як ще можна подолати страх))

 

4. Гра «Бюро знахідок»

Ігрова ситуація. Учитель повідомляє учням, що в «бюро знахідок» потрапили речі, які загублені літературними героями. Учням треба знайти власників цих речей.

Речі: сокира, ліхтарики, діжа, драний черевик.

Ключ: злий дід («Хуха-моховинка»); В. Королів-Старий «Потерчата»; лис Микита         (І. Франко «Фарбований Лис»); Аля («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»).

5. Гра «Знайди четверте зайве»

Визначити зайвий предмет, назвати казку і автора.

ü Коза Лиска, зла баба, злий дід, Хуха-моховинка. (Зла баба, В. Королів-Старий «Хуха-моховинка»)

ü Рушничок, маленька блакитна стрічка, бабуся, Наталя (Наталя. Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» 

           Інтерес учнів до літератури, до творчості письменників залежить не лише від форм подачі навчального матеріалу, а й від того, як на уроках стимулюється самостійна творчість учнів. Ефективним можна вважати такий урок,  який дає учням не лише міцні, осмислені літературні знання, а також необхідні навички творчої самореалізації.

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» – такі завдання потрібно пропонувати учням, щоб розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, творчу думку.

Необхідно цілеспрямовано виробляти у школярів уміння помічати у предметі яскраве, характерне й зображувати його словом, виховувати внутрішню потребу передавати власне бачення світу, власне сприймання краси. Вправляння у спостережливості, спогляданні предметів, виділенні їх ознак є кращим способом, за допомогою якого можна досягти самостійності, розвиваючи дар слова.

Таким прикладом є метод РОФТ (роль, отримувач, форма, тема).

РОФТ – це письмова діяльність, що зазвичай використовується на етапі підсумку уроку. Учням даються ролі, які пов’язані зі змістом уроку (герой, письменник, якийсь живий чи неживий персонаж твору, явище природи тощо). Вони обирають отримувача для свого повідомлення та форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі.

Наприклад:

Роль (хто пише)	Отримувач аудиторія (хто отримує)	Формат (у якій формі)	Тема (про що це)
Хуха-Моховинка	Діти	Лист	Будьте добрими і милосердними!
Дід	Хуха-Моховинка	Звернення	Прости  мені, Хухо…
Коза Лиска	Хуха-Моховинка	Подяка	Дякую тобі за твоє добре серце!

 

Потрібно в  наш час не забувати  поняття "креативність". Для зміни суспільства необхідні люди творчі, здатні ламати звичні межі. Таким чином, розвиток творчого потенціалу людини можна вважати соці­альним замовленням суспільства.

Для розвитку творчих здібностей я застосовую на своїх уроках методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів:

ü метод емпатії (перевтілення) – учні мають можливість осягнути почуття іншої людини ( Любов Пономаренко « Гер переможений», образ полоненого)

ü метод порівнянь ( Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» та Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки»)

ü метод аглютинації – поєднання несумісного ( Леся Воронина « Таємне товариство боягузів , або засіб від переляку № 9» бабася Соломія та фантастичні прибульці)

ü метод щастя ( чого бракує героям для щастя? Панас Мирний « Хіба ревуть воли , як ясла повні»)

ü метод роботи над помилками (у чому полягають помилки героїв? Як би розвивалися події за інших умов? Володимир Винниченко «Федько – халамидник»).

Розвитку творчих здібностей  великою мірою сприяє використання форм

орга­нізації уроків, які дають стимули до розвитку творчого мислення:

1)    урок - змагання (виховує вміння логічно мислити, швидко реагувати, пе­редбачати результати діяльності): ( 9 клас - "Що знаєш ти про Шевченка?);

2)    урок типу КВК (виховує вміння працювати по групах, творчо підходити до виконання завдань): підсумкові уроки за рік у 10 - 11 класах;

3)    урок - аукціон (розвиває вміння виділяти ознаки, комбінувати їх, формує власну позицію): 7 клас - "Мій улюблений літературний герой";

4)    урок - вистава (виховує здатність комбінування, розвиває фантазію та акторські здібності):  9 клас - "Жінки у житті та творчості Шевченка";

5)    урок у формі позакласного заходу (розвиває фантазію, зміцнює пам'ять):  7 клас - "Ліна Костенко", концерт;

6)    інтегровані уроки (розвиває вміння поєднувати різні види та форми роботи)

Отже, найголовніший принцип, який повинен  використовувати творчий вчитель для конструювання позитивного змісту уроку літератури, має звучати так : «Все, що бажаєш спитати, спитай! Все, що бажаєш зробити, зроби!» .

  Адже надзвичайно важливо навчити дітей бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож  розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.