четвер, 27 листопада 2014 р.

Опис власного досвіду
Тема:« Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури»

           Продовжуючи себе у своїх дітях, ми творимо не тільки людину. Ми творимо час. Дух часу, взаємини між людьми – все це залежить від того, які ми з вами, від того, яка школа, що їй народ довірив своє майбутнє.
Василь Сухомлинський

Обгрунтування та актуальність вибору проблеми
  Життя дводить, що в складних умовах сьогодення найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка , здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.
  У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.
  Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.
  Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Практичне застосування
      У процесі навчально-виховної діяльності використовую інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. Перевагу надаю роботі у групах, парах, яка реалізується через прийоми рольової гри, "Вільного мікрофона", “Сенкану”, уявної прогулянки тощо.
  Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння
 між вчителем і учнем.     Найефективнішими є ті уроки української мови, на яких використовую різноманітні форми роботи, збагачую їх знахідками своїх творчих шукань.
  В. О. Сухомлинський писав, що без гри не має й не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це унікально діяльність, яка не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток учня, перетворює навчання в радісний процес, а й непомітно для учнів сприяє засвоєнню ними програмного матеріалу, формує уміння і навички.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. Таким чином до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
 Коли я використовую на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичливаатмосфера, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, звертаю увагу на всіх учнів, добираю ігри, які були б цікаві й зрозумілі. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільнят, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
  Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну дійсність. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.
 Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності школярів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.
  Вікторина. Її ще називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше і повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.
  Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах використовую кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, я дотримуюся вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв’язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд вносить в урок елемент гри, а також сприяє глибшому засвоєнню вивченого.
  Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників. Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.
  На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні. При цьому їм надається змога рефлексувати з приводу того, що вони знають та думають.
  Починаючи працювати, доводилося долати безліч труднощів, адже досвіду роботи ще не було. Та з кожним роком наполегливої праці накопичувалося вміння не тільки викладати предмет, а й спілкуватися з дітьми. Адже вчити учнів рідній мові нелегко. Оскільки мова і література серед інших предметів посідає одне з головних місць. Без них важко обійтися не тільки під час навчання в школі, а й в житті в цілому. Тому, на мою думку, мені, як учителю української мови і літератури, слід багато уваги приділяти не тільки тому, щоб діти знали мову, а ще й любили її. Завдання це складне, та посильне для кожного вчителя- мовника.
 Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість школярів.
Робота з дітьми щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури мають місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, стимулює розум, надихає на творчі думки.
Методика гри “Мозковий штурм ” запозичена з телевікторини “Що? Де? Коли?”. Одержавши запитання чи завдання, учасники гри протягом однієї хвилини висловлюють різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення.
Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору А.Чайковського «За сестрою» учні  «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ
Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання, а також при вивченні біографії письменника.
 На мою думку, для розвитку творчих здібностей найбільш ефективними є такі види робіт,як
наприклад: 1. Скласти казку на лінгвістичну тему.
Є декілька варіантів такого завдання. Можна спочатку прочитати зразок такої казки, а потім запропонувати учням власну казку написати на таку ж тему.
Або: дати початок казки, а дітям запропонувати скласти продовження. Якщо така робота проводиться не вперше, то учні зможуть самостійно скласти казку, не маючи перед собою ні зразка, ні даного початку.
Чи: 2. Скласти твір-опис за власним спостереженням. Учні з великим задоволенням підбирають матеріал до твору. Така робота подобається навіть тим учням, які особливого бажання писати твори не мають.
Або: 3. Різні види ігор зі словами. Наприклад: учитель називає певне слово, а учні мають дібрати до нього якомога більшу кількість асоціативно пов’язаних слів. Оголошуючи дібрані слова, діти мають пояснити зв’язок між ними. Час може обмежуватися 1 – 5 хвилинами.
  Такі види гри розвивають образне мислення дітей, художнє бачення світу, творчі здібності, активне ставлення до вивчення рідної мови, розширює словниковий запас дітей.
  Також розвитку зв’язного мовлення учнів, збагаченню словникового запасу сприяють творчі диктанти різних видів, які я теж використовую при вивченні тем.
  Цей вид вправ поєднує в собі вироблення навичок орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань. Така форма роботи вимагає від учнів більшої уваги, ініціативи, творчого мислення, ніж під час текстуальних диктантів.
Наприклад: пропоную учням поширити речення. Для сильніших учнів ускладнюю це завдання тим, щоб речення поширили так, щоб утворився текст та дібрати заголовок.
Як один із творчих видів роботи на уроці використовую сенкан. Це один із найбільш цікавих для дітей видів роботи, на мою думку.
Використовую його в 5 - 9 класах, як на початку уроку у вигляді інтелектуальної розминки, так і в кінці – у вигляді ігрового моменту.
Сенкан створюэться так:
тема (іменник) – Сонце
опис (два прикметники) – яскраве, гаряче
дія (три дієслова) – світить, гріє, пече
ставлення (фраза – 4 слова) – люблю тепле сонячне проміння
синонім (одне слово) – зоря
  На різних етапах уроку використовую так звані «неправильні» запитання й «неправильні» відповіді. Суть цього прийому полягає у свідомому формулюванні помилкового твердження як істини. Учні не відразу помічають і реагують на пастку, тоді я зупиняюся, змінюю інтонацію, звертаючи їхню увагу. Постійне використання цього прийому забезпечує постійний аналіз почутого, а також формує свідоме ставлення до отриманої інформації.
  На уроках літератури використовую різні ігрові ситуації. Наприклад: «Хто найкмітливіший», «Хто більше», «Хто швидше», коли учні відгадують, наприклад, те, що закодоване у загадці. Це можна робити при вивченні казок, оповідань, віршів. Свої уроки будую не за традиційними шаблонами, а використовуючи різні форми роботи («інформаційне гроно», літературна вікторина, літературний диктант, прийом «Доміно», кросворди, лінгвістичні східці). Тільки такі уроки дають змогу не просто цікаво сприймати матеріал, а й краще засвоювати його.
 
Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є також проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-КВК, уроків-вікторин. Логічним продовженням цієї роботи є організація позакласної діяльності учнів (проведення літературних вечорів, фестивалів, КВК), залучення дітей до участі у конкурсах.
Таким чином, завдяки використанню нових педагогічних  технологій учні формують власне світобачення, орієнтовно визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де треба – відстоювати свою точку зору.
  Підводячи підсумки, слід зазначити, що досвід моєї роботи, хоч і не такий великий, але готуючись до кожного уроку, я завжди керуюся словами А. Макаренка: «Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставиться до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності», намагаюся будувати свою роботу методично грамотно, продумано, щоб готувати до життя високоінтелектуальних, освічених, творчо розвинених особистостей, які у будь-яких життєвих ситуаціях змогли б знайти правильних вихід, не боячись труднощів.


Популяризація досвіду
Досвід своєї роботи постійно пропагую серед колег:
-          презентація «З досвіду роботи»;
-          відкриті уроки з метою обміну досвідом з проблеми;
-          проведення уроків з ІКТ-супроводом;
-          виступи на засіданнях МО вчителів гуманітарного циклу.