Урок - практикум

Урок – практикум у 9 класі Тема. Мовленнєвий етикет українського народу. Звертання як невід'ємна частина спілкування Мета: ознайомити учнів з багатством та різноманітністю українських форм звертання ; з'ясувати роль форм вітань, прощань, перепросин; розвивати зацікавленість проблемою відродження та розвитку кращих традицій української мовленнєвої поведінки; сприяти вихованню пошани до співрозмовників, ввічливості та людяності. Тип уроку: урок культури мовлення. Чи всі ми вмієм спілкуватись, По-українськи привітатись? Чи всі вітання наші гречні, Теплом зігріті та сердечні?                                   Дмитро Білоус Хід уроку 1.  Вступне слово вчителя (зачитує епіграф)     Упродовж століть творились норми поведінки людини в товаристві з іншими людьми. У нашого народу теж є свої гарні звичаєві правила спілкування. А чи знаєте ви їх добре? Чи завжди усвідомлюєте силу слова? Мабуть, ні. Бо зараз часто у дітей з'являється зневага до батьків , відчуженість між ними. Адже чогось подібного , принаймні у наших селах, колись не чули. В Україні не лише до батька, до матері, діда , баби,і навіть сусіди між  собою зверталися на «Ви». Бо в основі спілкування українського народу лежать такі загальнолюдські цінності , як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба. Цими чеснотами віддавна славився наш народ. Та, на жаль, різні поневолювачі України, прагнучи денаціоналізувати українців, намагалися спотворити наш мовленнєвий етикет. І дещо їм все-таки вдалося. Сьогодні, звертаючись до своїх рідних, ми уживаємо займенник «ти» замість традиційного «Ви». Чуже нам звертання , виражене називним відмінком замість кличного.   Отож над підвищенням нашої мовленнєвої культури ми й будемо сьогодні працювати. 2. Оголошення мети і запис теми уроку. 3. Освоєння теми.             Учитель. На сьогоднішньому уроці ми повторимо все про звертання , яке є найважливішою формою ввічливості. 1) «Мозковий штурм» (клас поділений на дві групи, які формулюють запитання з теми «Звертання». Ставлять одна одній і відповідають на них). Доповнення вчителя: -         якщо у звертанні перше слово – загальна назва, а друге – власна, то обидва іменники стоять у кличному відмінку (пане Андрію); -         якщо у звертанні два іменники – загальні назви, то обидва слова стоять у кличному відмінку, хоч друге слово може бути і в називному (пане лікарю, пане лікар); -         якщо у звертанні перше слово вказує на ранг чи посаду, то друге слово – прізвище вживається у Н.в. (професоре Білодід) -         якщо звертання по батькові, то обидва стоять у кличному відмінку ( Наталіє Василівно) 2) Завдання «Коло ідей» (робота в парах) Які синонімічні вирази вживається, коли звертаються, вітаються, прощаються, запрошують,, перепрошують, підтверджують щось, дають згоду, висловлюють заперечення? Виведіть морально – етичне правило стосунків між людьми (запишіть одним реченням). 4. Перевірка домашнього завдання 1)Індивідуальне . Учениця готувала проект «Ескізи вітальних листівок із різноманітними формами звертань» 2)Групове.  Група учнів працювала над проектом «Правила мовленнєвого етикету». Результат - пам'ятка Вчитель.  Ми недаремно повторили , від чого залежить наше висловлювання , бо інколи може трапитися таке… 5.Хвилинка відпочинку. В.Дуб. «Як вас тепер величають» 6.Виконання завдань у групах 1 група. Поставте слова у формі кличного відмінку.  Григорій Іванович, брат Микита, панночка Соломія, делегат Кирилюк, сестра Ярина. 2. група. Утворити поширені звертання від слів  Приятель, Україна, хата, весна, край, поет, земля,директор. 3 група. Перебудувати речення так, щоб виділені слова стали звертаннями.       Співає кобзар сумну пісню, бринить тихо бандура.       Спасибі дідусеві , що він заховав у голові столітній ту славу козачу.       Багато Дніпро  мій у море носив козацької крові. 7. Перевірка виконаних завдань  Коментар вчителя.     У сучасній українській мові привертає звертання на ім'я по батькові. Існує думка, що це запозичений , не властивий українській мові спосіб звертання . Вчені в дослідженнях підкреслюють : ще в давньоруську епоху така форма звертань була поширена в князівських школах. Звертання в поезіях Т.Шевченка (доповідає учень, який опрацював це питання як домашнє завдання індивідуально) 8.Підсумок уроку. Розвиток творчої рефлексії Анкета 1)  Чи задоволений ти результатом своєї роботи, процесом уроку?Чому? 2)  Що дізнався нового на уроці? 3)  Що здивувало, що сподобалося, не сподобалося?Чому? 4)  Які нові запитання з'явилися? 5)  Склади резюме уроку (2-3 речення) 9.Оцінювання діяльності учнів на уроці 10.Домашнє завдання 1)Звертання в епістолярній спадщині Т.Шевченка. 2)твір «чи вміємо ми спілкуватися?» (за вибором учнів).