Матеріали для роботи з розвитку зв'язного мовлення
Скоромовка, швидкомовка або чистомовка
- жанр як фольклорного, так і літературного походження: дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів. Зазвичай має форму ритмізованої прози, іноді римованої. Зміст скоромовки найчастіше жартівливий: «Про Прокопа й про прокопенят»; «Ходить посмітюха по смітнику з посмітюшенятами».
Бабин біб розцвів у дощ -
Буде бабі біб у борщ.
***
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
Боронила борона по боронованому полю.
***
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
***
Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа.
***
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
***
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
***
Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
***
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
***
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука -
Буде букові наука.
***
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
***
В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.
***
В сіренької горлички туркотливе горлечко.
***
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.
***
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.
***
Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку - вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю,
***
Водовоз віз воду з водопроводу.
***
Ворона проворонила вороненя.
***
Всім подобається це куце цуценя. ***
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
***
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
***
Ішов Прокіп, кипів окріп,
прийшов Прокіп - кипить окріп,
як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
Буде бабі біб у борщ.
***
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
Боронила борона по боронованому полю.
***
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
***
Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа.
***
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
***
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
***
Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
***
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
***
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука -
Буде букові наука.
***
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
***
В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.
***
В сіренької горлички туркотливе горлечко.
***
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.
***
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.
***
Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку - вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю,
***
Водовоз віз воду з водопроводу.
***
Ворона проворонила вороненя.
***
Всім подобається це куце цуценя. ***
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
***
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
***
Ішов Прокіп, кипів окріп,
прийшов Прокіп - кипить окріп,
як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
***
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов - бовть у воду.
***
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
***
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов - бовть у воду.
***
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
***
Прислів'я
- мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
· Справі - час, а потісі - годину.
· Хто не працює, той не їсть.
· Дерево цінують за плодами, а людину - за справами.
· Без праці не виймеш і рибку зі ставка.
· У праці народжуються герої.
· Суди про людину по його праці.
· Праця все перемагає.
· Праця годує, а лінь псує.
· Де праця, там і щастя.
· Воля і праця чудові сходи дають.
· Без праці жити - тільки небо коптити.
· Всяке діло кінцем добре.
· Маленьке справу краще великого неробства.
· Більше справи, менше слів.
· Не за своє діло не берися, а за своїм не лінуйся.
· Хто звик трудитися, тому без діла не сидиться.
· Не поклонясь до землі, і грибка не піднімеш.
· Хто мало говорить, той більше робить.
· Роби до поту, поїси в охоту.
· Поганий господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
· Люби справа - майстром будеш.
· Сльозами справі не допоможеш.
· Добрий початок - половина справи.
· Недаром говориться, що діло майстра боїться.
· Який майстер, така й робота.
· Є терпіння - буде й уміння.
· Рук робота - свято душі.
· Хто майстер на всі руки, у того немає нудьги.
· Відкладай неробство, а не відкладай справу.
· Скінчив діло - гуляй сміло.
· Не сиди склавши руки, так не буде і нудьги.
· Нудний день до вечора, коли робити нічого.
· Без роботи день роком здається.
· Білі ручки чужі труди люблять.
· Майстерність вдосконалюється працьовитістю, а втрачається неробством.
· Квапливість справі не допомагає.
· Праця годує, а лінь псує.
· Неробство - мати всіх вад.
· Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
· Робиш наспіх зробиш на сміх.
· Не нарікай на сусіда, коли спиш до обіду.
· У ледаря що не день, то лінь.
· Праця завжди дає, а лінь бере.
· Де праця, там і густо, а в ледачому хаті порожньо.
· Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
· Не бійся роботи - нехай вона тебе боїться.
· Праця, праця і праця - ось три вічні скарби.
· Солодший всіх плодів - плід людської праці.
· Більше науки - розумніші руки.
· Кожна людина на ділі пізнається.
· Без роботи і машина іржавіє.
При́казка
жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв».
Без
вірного друга - велика туга.
Давніх друзів забувають, а при
горі споминають.
Дерево міцне корінням, людина —
друзями.
Для милого друга і воли з плуга.
Для милого дружка і сережки з
вушка.
Друга за гроші не купиш.
Друга шукай, а найдеш — тримай.
Друзі – це злодії часу.
Друзі пізнаються в біді.
Без біди друга не пізнаєш.
В пригоді признавай приятеля.
Для приятеля нового не пускайся
старого.
Друг-боягуз гірше ворога.
Дурний друг — недруг.
З добрим дружись, а лихого
стережись.
З дурнем подружитися — свій розум
тратити.
З паном не дружись, а жінці не
звіряйсь.
Давніх друзів забувають, а при
горі споминають.
Дерево міцне корінням, людина —
друзями.
Для милого друга і воли з плуга.
Для милого дружка і сережки з
вушка.
Друга за гроші не купиш.
Друга шукай, а найдеш — тримай.
Друзі – це злодії часу.
Друзі пізнаються в біді.
Без біди друга не пізнаєш.
В пригоді признавай приятеля.
Для приятеля нового не пускайся
старого.
Друг-боягуз гірше ворога.
Дурний друг — недруг.
З добрим дружись, а лихого
стережись.
З дурнем подружитися — свій розум
тратити.
З паном не дружись, а жінці не
звіряйсь.
Дерево міцне корінням, людина —
друзями.
Для милого друга і воли з плуга.
Для милого дружка і сережки з
вушка.
Друга за гроші не купиш.
Друга шукай, а найдеш — тримай.
Були б пиріжки, будуть і дружки.
Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.
Людина без друзів, що дерево без коріння.
Найти друга, за якого можна померти,— легко, а такого,
щоб за тебе помер,— важко.
Не все другу знати, що на серці в себе мати.
Не карай, боже, нічим, як другом лихим.
Нема кращого друга, як вірна подруга.
Нема друга — шукай, а знайшов — бережи.
Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.
Не май сто рублів, а одного друга.
Не так тії сто братів, як сто друзів.
Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
Нових друзів наживай, старих не забувай.
Одежа краща нова, друзі кращі старі.
Річ краще нова, а дружба — стара.
Своїх друзів наживай, та й батькових не втрачай.
Старий друг ліпший нових двух.
Сонце зігріває повітря, друг — душу.
Такі вони друзі, що коли б'ються, то й колом не розженеш.
То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.
Недруг піддакує, а друг сперечається.
Загадка
- це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти,предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем.
Маленька,червоненька,
На городі мене рвуть
І до столу подають.
***
Що то за голова,Що лиш зуби й борода?
***
Печуть мене,,смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять
***
Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає,той сльози проливає.
***
Довгий,зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий?
***
В полі хороше мені
Зеленіти на весні.
Чим же я – не молодець ?
Маю диво – корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
***
Хто хустиночку свою
Влітку покриває ?
І по двадцять хустин
На голівці має ?
***
На городі молода.
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки.
***
На городі виріс дужий,
Круглий,жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?...
Немає коментарів:
Дописати коментар