Матеріали для роботи з розвитку зв`язного мовлення




 Матеріали для роботи з розвитку зв'язного мовлення

Скоромовкашвидкомовка або чистомовка



  - жанр як фольклорного, так і літературного походження: дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів. Зазвичай має форму ритмізованої прози, іноді римованої. Зміст скоромовки найчастіше жартівливий: «Про Прокопа й про прокопенят»; «Ходить посмітюха по смітнику з посмітюшенятами».

Бабин біб розцвів у дощ -
Буде бабі біб у борщ.
***
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
Боронила борона по боронованому полю.
***
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
***
Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа.
***
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
***
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
***
Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
***
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
***
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука -
Буде букові наука.
***
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
***
В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.
***
В сіренької горлички туркотливе горлечко.
***
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.
***
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.
***
Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку - вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю,
***
Водовоз віз воду з водопроводу.
***
Ворона проворонила вороненя.
***
Всім подобається це куце цуценя. ***
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
***
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
***
Ішов Прокіп, кипів окріп, 

прийшов Прокіп - кипить окріп,
 як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
***
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов - бовть у воду.
***
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
*** 

Прислів'я

- мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.

·        Землю красить сонце, а людину - праця.
·        Справі - час, а потісі - годину.
·        Хто не працює, той не їсть.
·        Дерево цінують за плодами, а людину - за справами.
·        Без праці не виймеш і рибку зі ставка.
·        У праці народжуються герої.
·        Суди про людину по його праці.
·        Праця все перемагає.
·        Праця годує, а лінь псує.
·        Де праця, там і щастя.
·        Воля і праця чудові сходи дають.
·        Без праці жити - тільки небо коптити.
·        Всяке діло кінцем добре.
·        Маленьке справу краще великого неробства.
·        Більше справи, менше слів.
·        Не за своє діло не берися, а за своїм не лінуйся.
·        Хто звик трудитися, тому без діла не сидиться.
·        Не поклонясь до землі, і грибка не піднімеш.
·        Хто мало говорить, той більше робить.
·        Роби до поту, поїси в охоту.
·        Поганий господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
·        Люби справа - майстром будеш.
·        Сльозами справі не допоможеш.
·        Добрий початок - половина справи.
·        Недаром говориться, що діло майстра боїться.
·        Який майстер, така й робота.
·        Є терпіння - буде й уміння.
·        Рук робота - свято душі.
·        Хто майстер на всі руки, у того немає нудьги.
·        Відкладай неробство, а не відкладай справу.
·        Скінчив діло - гуляй сміло.
·        Не сиди склавши руки, так не буде і нудьги.
·        Нудний день до вечора, коли робити нічого.
·        Без роботи день роком здається.
·        Білі ручки чужі труди люблять.
·        Майстерність вдосконалюється працьовитістю, а втрачається неробством.
·        Квапливість справі не допомагає.
·        Праця годує, а лінь псує.
·        Неробство - мати всіх вад.
·        Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
·        Робиш наспіх зробиш на сміх.
·        Не нарікай на сусіда, коли спиш до обіду.
·        У ледаря що не день, то лінь.
·        Праця завжди дає, а лінь бере.
·        Де праця, там і густо, а в ледачому хаті порожньо.
·        Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
·        Не бійся роботи - нехай вона тебе боїться.
·        Праця, праця і праця - ось три вічні скарби.
·        Солодший всіх плодів - плід людської праці.
·        Більше науки - розумніші руки.
·        Кожна людина на ділі пізнається.
·        Без роботи і машина іржавіє.

При́казка

жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв».



  Без вірного друга - велика туга.
Давніх друзів забувають, а при горі споминають.

Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Для милого друга і воли з плуга.

Для милого дружка і сережки з вушка.

Друга за гроші не купиш.

Друга шукай, а найдеш — тримай.

Друзі – це злодії часу.

Друзі пізнаються в біді.

Без біди друга не пізнаєш.

В пригоді признавай приятеля.

Для приятеля нового не пускайся старого.

Друг-боягуз гірше ворога.

Дурний друг — недруг.

З добрим дружись, а лихого стережись.

З дурнем подружитися — свій розум тратити.

З паном не дружись, а жінці не звіряйсь. 

Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Для милого друга і воли з плуга.

Для милого дружка і сережки з вушка.

Друга за гроші не купиш.

Друга шукай, а найдеш — тримай.

Друзі – це злодії часу.

Друзі пізнаються в біді.

Без біди друга не пізнаєш.

В пригоді признавай приятеля.

Для приятеля нового не пускайся старого.

Друг-боягуз гірше ворога.

Дурний друг — недруг.

З добрим дружись, а лихого стережись.

З дурнем подружитися — свій розум тратити.

З паном не дружись, а жінці не звіряйсь. 

Дерево міцне корінням, людина — друзями.
Для милого друга і воли з плуга.

Для милого дружка і сережки з вушка.

Друга за гроші не купиш.

Друга шукай, а найдеш — тримай.

Були б пиріжки, будуть і дружки.
Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.
Людина без друзів, що дерево без коріння.
Найти друга, за якого можна померти,— легко, а такого, 
щоб за тебе помер,— важко.
Не все другу знати, що на серці в себе мати.
Не карай, боже, нічим, як другом лихим.
Нема кращого друга, як вірна подруга.
Нема друга — шукай, а знайшов — бережи.
Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.
Не май сто рублів, а одного друга.
Не так тії сто братів, як сто друзів.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
Нових друзів наживай, старих не забувай.
Одежа краща нова, друзі кращі старі.
Річ краще нова, а дружба — стара.

Своїх друзів наживай, та й батькових не втрачай.
Старий друг ліпший нових двух.
Сонце зігріває повітря, друг — душу.
Такі вони друзі, що коли б'ються, то й колом не розженеш.
То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.
Недруг піддакує, а друг сперечається.

                 Загадка

-         це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти,предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем.


Маленька,червоненька,
Із хвостом тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
***
 Що то за голова,Що лиш зуби й борода?
***
Печуть мене,,смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять
***
Сидить Марушка в семи кожушках. 
Хто її роздягає,той сльози проливає.
***
Довгий,зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий?
***
 В полі хороше мені
Зеленіти на весні.
Чим же я – не молодець ?
Маю диво – корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
***
Хто хустиночку свою
Влітку покриває ?
І по двадцять хустин
На голівці має ?
***
На городі молода.
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки.
Золоті хова зернинки.
***
На городі виріс дужий,
Круглий,жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?

Здогадалися?...





Немає коментарів:

Дописати коментар