Ігрові завдання і вправи для виявлення та розвитку в дітей креативного мислення


«Фантастична пригода»
(вправа, запропонована американським педагогом М. Карне для дітей 6—10 років)         
Мета: виявити рівень активності процесів уяви та фантазії, розвинути причинно-наслідкове мислення, оригінальність, нестандартність, про­дуктивність.
         Інструкція: прочитайте дітям пригоду-казку: «Одного разу маленький хлопчик повертався з прогулянки додому. Він уважно дивився собі під ноги, щоб не наступити на якусь крихітну комаш­ку адже це був дуже добрий хлопчик, він не хотів нікому завдавати шкоди. Раптом він зупинився. Прямісінько біля його ніг, виблискуючи на сонці, лежала чудова, абсолютно новесенька монета. «Оце так!» вигукнув хлопчик і підняв монету. «Умене сьогодні надзвичайно щасливий день!»подумав він. А монета дійсно була дуже гарною: на одному її боці було зображено дерево, а на іншомучудернацький птах. Насправді це була чарівна монета, але хлоп­чик, звичайно ж, про це не знав. Щойно він опустив монету до своєї кишені, як відчув щось дуже дивне. Йому здалося, що він стає все меншим і меншим, і це відчуття припинилося лише тоді, коли він став крихітною людинкою десь п 'яти сантиметрів на зріст».
         Запитайте дітей: «Якби це ви стали такою малень­кою людиною, про що б ви відразу подумали?»
         Після того, як діти запропонують свої варіанти, продовжуйте: «Ви запропонували дуже цікаві варі­анти, але зараз я вам розповім, про що ж подумав наш маленький герой. Хлопчик почав думати, у першу чергу, про те, як же він тепер дістанеться додому, але відповіді на це запитання не знаходив... Давайте допоможемо йому й підкажемо різні варіанти ви­рішення проблеми. Як цей хлопчик-мізинчик дійде до свого будинку? Пам 'ятайте, що його зріст лише п 'ять сантиметрів».
         Тренер повинен фантазувати й розмірковувати разом із дітьми, записуючи при цьому всі пропо­зиції. Щоб допомогти дітям спрямувати роздуми в правильне русло, поставте запитання щодо на­слідків, з якими може зіштовхнутися людина, що має такий зріст. Намагайтеся зацікавити дітей і отримати від них максимальну кількість гіпотез.
         Радимо скористатися такими орієнтовними за­питаннями:
1. Що трапиться, коли хлопчик дістанеться додо­му?
2. Що подумають його батьки, брати й сестри? А його песик та кішка?
3. Як хлопчик зможе користуватися громадським транспортом? А вчити уроки, їсти, чистити зуби?
4. Яку різницю він відчує вночі та вранці, коли прокинеться?
Намагайтеся отримати по кілька відповідей на кожне запитання від однієї дитини. Приймайте всі відповіді, навіть ті, які видадуться вам безглуздими.
         Продовжуйте далі: «Ви запропонували багато цікавих припущень. А тепер подумайте, як будуть складатися справи в хлопчика в школі?»
         Кожна дитина повинна назвати мінімум по два припущення.
Нагадайте дітям попередній зміст вашої розповіді: «Після того, як хлопчик став маленьким, пройшов цілий день і ніч. Йому захотілося знову стати таким, яким він був раніше».
         Попросіть дітей висловити припущення щодо того, як він зможе цього досягти. Заохочуйте дітей, схвалюючи їхні припущення. Потім розкажіть закін­чення розповіді: «Хлопчик вирішив покласти чарівну монету назад на тротуар у надії знову вирости й стати таким, як був колись. Він поклав монету догори тим боком, на якому було зображено дерево. У момент, коли монета торкнулася землі, хлопчик відчув, що починає рости. Але чарівна монета не знала, якого зросту має бути нормальний хлопчик, і тому він ріс і ріс, доки не досягнув трьох метрів. Він став таким високим, що навіть не поміщався в кімнаті».
         Попросіть дітей перерахувати проблеми, з якими може зіштовхнутися людина такого зросту. Намагай­теся зробити так, щоб відповідей було якомога більше.
         Продовжуйте: «Звичайно, хлопчикові не сподоба­лося бути таким велетнем, так само, як не хотілося бути зовсім крихітним. Йому дуже кортіло бути звичайним хлопчиком його віку».
         Знову спонукайте дітей висловити припущення, як він зможе це зробити.
         Закінчіть розповідь так: «Хлопчик знову вирішив повернутися на те місце, де він знайшов чарівну
монету. На цей раз він поклав її догори тим боком, на якому був зображений чудернацький птах. Що­йно він це зробив, як відчув, що швидко зменшується в розмірах. Раптом настав момент, коли він перестав зменшуватися. Хлопчик озирнувся навколо й зрозумів, що знову став звичайним».
         На завершення можна запропонувати дітям ви­словити припущення, як іще могла б закінчитися ця  історія                                     ;
         Щоб визначити рівень вираження в дитини фантазії, використайте такі характеристики:
1. Дитина докладно й чітко формулює нові ідеї, що розвивають сюжет.
2.  Веде активний діалог із дорослим, ставить уточнюючі зміст запитання.
3. Дає ретельний опис змісту та персонажів казки.
4. Уводить нових героїв.
5. Змінює напрям розвитку сюжету.
6. Демонструє хорошу пам'ять.
7. Використовує міміку та жести.
8. Виявляє багатий словниковий запас і виразність мовлення.
         Чим активнішою була дитина в процесі роботи, чим більше вона пропонувала варіантів, тим краще розвинена в неї творча уява. Якщо ви працювали з групою дітей, можна провести кількісну порів­няльну оцінку результатів простим підрахунком (пропонованих кожною дитиною варіантів. Чим (вищою є величина, тим краще розвинена творча і уява й фантазія конкретної дитини порівняно з іншими.
         «Кола на воді» (модифіковано з практики Дж. Родарі)
         Мета: розвинути творчу уяву, фантазію та фі­лологічні здібності, збагатити словниковий запас, асоціативне мислення.
         Психолог: «Якщо у воду кинути камінь, від нього розходяться кола, чим далі, тим більше. Так само й слово, запавши в думку, може наштовхнути на ба­гато асоціацій, викликати різні порівняння, спогади, уявлення, образи. Давайте візьмемо, наприклад, слово «батон». Які асоціації воно викликає? У які поєднання вступає? Наприклад, воно поєднується за схожістю зі словами, які розпочинаються з літери «б»: бабуся, булка, білка тощо».
Завдання:
1. За одну хвилину підібрати якомога більше слів на літеру «б». Підрахуйте результати, порівняйте їх. (Показник кількості вкаже на продуктивність, швидкість мислення.)
2. За одну хвилину підібрати якомога більше слів, які б розпочиналися складом «ба». Наприклад: бара­бан, баобаб, баран, бачити, батіг тощо. Підрахуйте результати.
3. За одну хвилину підібрати якнайбільше рим до слова «батон». Наприклад: батонлимон, батонбалон, батон закон. Підрахуйте результати.
4. Розставте літери слова «батон» у стовпчик і за­пропонуйте дітям записати слова, які б розпочиналися на кожну букву цього слова. Наприклад:
• Б — білка;
• А — аспірин;
• Т — тримати;
• О — окуляри;
• Н — ніжно.
5. Запропонуйте дітям написати такі слова біля літер, які б складали осмислене речення. Наприклад:
• Б:— боязкий;
• А — Андрій;
• Т — тепер;
  О —остаточно;
• Н — набрид.
Підрахуйте кількість складених речень і рівень їх оригінальності.
6. Запропонуйте дітям з усіх напрацьованих слів скласти кумедну розповідь-нісенітницю. Наприклад: «Одного разу боязкому Андрійкові набридло всього боятися. Він остаточно вирішив позбутися своїх страхів і вирушив до лісу. Щоб краще бачити небез­пеку, він одягнув окуляри, а щоб не захворіти рап­том, узяв із собою аспірин і міцно тримав його в руках. Щоб його не злякав голод, він поклав до тор­бинки батон і лимон. А щоб відлякувати страшних звірів, Андрійко не забув взяти барабан і батіг. А щоб йому легше було дихати в лісових хащах, Андрійко десь роздобув балон із киснем. І все-таки його дуже налякав баран, що раптом вискочив на лісову галяви­ну. Хлопчик кинувся втікати, біг довго, аж доки не зупинився й не зрозумів, що заблукав. Щоб знайти шлях додому, він видерся на високий баобабЧ почав розглядатися довкола. На сусідній галявині він по­бачив бабусю, яка збирала гриби. Раптом йому на голову стрибнула білка, і Андрійко голосно закричав: «Допоможіть! Мене зараз з 'їсть баран!» Бабуся по­чула цей крик і кинулася на допомогу. Коли Андрійко зліз із високого баобаба, вона ніжно погладила його по голові. Андрійко побачив, яка вона старенька й квола. Йому стало соромно за свій страх. Тепер Андрійко ви­рішив більше ніколи не боятися й встановив для себе закон: не просити про захист у слабших, а самому завжди рятувати й захищати їх».
Підрахуйте, скільки напрацьованих слів викорис­тала кожна дитина. Тепер додайте всі отримані бали. Переможе той, хто набрав найбільше балів, а також той, хто склав найоригінальнішу розповідь.
                            «Прикрасимо слово»
         Мета: розвивати образне й асоціативне мислення, уяву, гнучкість мислення.
Інструкція: група дітей ділиться на команди. Кожній команді дається іменник, який потрібно  «прикрасити» різними прикметниками-означеннями. На командне обдумування й підготовку відводиться хвилина. Далі команди по черзі називають свої озна­чення. Виграє та команда, яка закінчить виконання завдання останньою. Для дітей 6—7 років як іменник бажано брати назви конкретних предметів і живих істот; 8 років—слід додати назви певних явищ приро­ди; із 9—10 років можна використовувати абстрактні поняття.
                            «Словесний ланцюжок»
         Мета: розвивати активний словник, асоціатив­ність та гнучкість мислення.
Інструкція: група дітей ділиться на команди. Кожній команді дається початкове слово, з якого потрібно розпочати й продовжити речення. Кожен учасник команди по колу додає своє слово, слід­куючи за змістовим поєднанням слів у реченні та осмисленістю думки. Ведучий підраховує кількість слів у реченні кожної команди. Перемагає кеманда, яка зуміла скласти найдовше речення.
Для початку реаення бажано підбирати слова-при-йменники або прислівники, наприклад: на, у, біля, якось, нещодавно, вчора, одного разу, з,, над тощо.
                            «Фантастичні гіпотези»
(модифіковано з практики Дж. Родарі) Мета: розвивати творчу уяву, фантазію, не­стандартність, оригінальність мислення, подолання стереотипів, абстрактне й асоціативне мислення.
         Інструкція: для вправи необхідно виготовити 25 карток, на яких написано 25 іменників та 25 дієслів. Кожен учасник витягує по одній картці з іменниками та дієсловами. Використовуючи обрані слова, необхід­но сформулювати запитання, яке буде розпочинатися зі слів: «Що буде, якщо..?» Наприклад, зі слів «місто» й «літати» можна скласти запитання: «Що буде, якщо всі міста почнуть літати?» Таке поєднання слів дасть гіпотезу, яку можна розвивати далі — будувати розповідь про розвиток такого сюжету. У групі можна провести конкурс на кращу гіпотезу.
                                      «Каламбур»
         Мета: розвивати творчу уяву, фантазію, не­стандартність, оригінальність мислення, подолання стереотипів, абстрактне й асоціативне мислення.
Інструкція: із газет вирізаються заголовки статей і слова, словосполучення. Діти витягують навмання по три-п'ять папірців і складають із них кумедні по­відомлення. Дозволяється змінювати форму слів для їх смислового поєднання. Наприклад: «Чудовий відпо­чинок» «на Північному полюсі» «у затінку каштанів» «організували» «делегати з 'їзду».
         «Постановка незвичайних проблем»
         Мета: розвивати оригінальність, нестандартність мислення, евристичне мислення.
Інструкція: виготовляються картки, на яких на­писано по два слова. Діти навмання обирають собі по одній картці і з цих двох слів намагаються вивести незвичайну проблему, яка пов'язувала б обидва слова.
Наприклад, дається пара слів «жук — стілець». Можна побудувати таку проблему: «Жук купив сті­лець. Як він доставить його до себе додому?»
Список пропонованих пар слів:
компас — клей;
стріла — синиця;
мухомор — диван;
черевики — самовар;
сірник -V вівця;
шапка — бджола;
пилка — яйце;
дзвінок — сестра;
лійка — тролейбус;
учитель — вітер;
графин — брат;
тертка — море;
риба — пожежа;
зуб — земля. .
                                      «Закінчи розповідь»
         Мета: розвивати образну та від-творювальну уяву, оригінальність  і логічність мислення, емоційну насиченість, екс­пресивність мовлення, літературні здібності, обсяг уваги та пам'яті.
Інструкція': дитині зачитують початок розповіді. Необхідно продовжити й закінчити розповідь. Краще, коли розповідь доповнюють кілька дітей по черзі, доки не настане розв'язка. Доцільним буде звернути увагу на фантастичність, оригінальність, комізм запропонованого сюжету. Дитина повинна не лише продовжити розповідь, але й урахувати та підтвердити її назву.

Немає коментарів:

Дописати коментар