Художні засоби
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
Епітет
|
Художнє означення, за допомогою якого
автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта.
|
Іменник: «трепет щастя», «вечора
синь», «просинь мети»;
Прикметник, дієприкметник: «щастя
золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори
найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза
плакуча», «світе вольний, несповитий»;
Прислівник: «пес доброзичливо
скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».
|
Порівняння
|
В основі — підметна або смислова
подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з
іншим.
|
Сполучники: «круглі хмари, білі, як
сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть
Бахчисарай»;
Ор.В.: «горами хвилі підійма»;
Стверджувальна форма: «…дівчинонька
така гарна, як зіронька»;
Заперечення: «ой то не зоря — то
дівчина моя»;
Поширені: «По обидва боки високі, але
не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися
разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою
піною».
|
Метафора
|
Вживання слів і словосполучень в
непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх
семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння.
|
«Хтось заплутав зажурені віти в павутиння
нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються
вітрами», «облетіли надії».
|
Метонімія
|
Вказівка на окреме явище, за яким
передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі
тісного зв’язку між ними.
|
«Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни);
«І Коллара читаєте з усієї сили, і
Шафарика, і Ганка» (Коллара, Шафарика, Ганка – замість
назви твору — ім’я автора).
|
Алегорія
|
Перенесення значень одного кола явищ на
інше, напр.. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин,
предметів, явищ природи, іносказання.
|
«Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний,
жорстокий та слабкий, незахищений).
|
Символ
|
Заміна абстрактного або узагальнюючого
поняття конкретним образом.
|
Голуб – символ миру, свічка і символ
краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі
красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І
згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви
глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»).
|
Оксиморон
|
Сполучення слів, що виражають протилежні
або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення
(дотепно-безглузде, алогізм).
|
«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас
я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся —
ви, зрадники-друзі…».
|
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
Іронія
|
Прихована насмішка.
|
«На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і
свій шлях широкий».
|
Гіпербола
|
Перебільшення.
|
«Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я
кину всі квітки до ніг…»
|
Літота
|
Надмірне неприховане применшення.
|
«О принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно»,
«це такий чоловік, що в ложці води втопить».
|
Риторичні фігури
|
Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з
яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від
нього відповіді.
|
Запитання: «За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»;
Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»;
Звертання: «І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі
великі, Богом не забуті!».
|
Рефрени (повтори)
|
Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення
важливості.
|
Тавтологія – повторення одного й того ж чи
близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці новобранці»,
«ворон-птах», «сад-виноград».
Анафора – повторення слова чи словосполучення на
початку речення або віршованого рядка, єдино початок: «Може, то тільки
легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних
пустелях…»
Епіфора – повторення слова чи словосполучення в
кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов
брама зачинилась, навік зачинилась».
|
Інверсія
|
Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів.
|
«Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію
возросший до мене часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець
тонкий».
|
Антитеза
|
Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів
тощо.
|
«Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю».
|
Паралелізм
|
Паралельне зображення чимось подібних предметів.
|
«Ой річеско, голубонько! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і
радості мої! До тебе, моя річечко, ще вернеться весна; а молодість… не
вернеться — не вернеться вона!..»
|
Алітерація
|
Повторення приголосних звуків.
|
«Плили хмаринки, немов перлини… Набігли тіні — і… ждуть долини. Пробігли
тіні — сумні хвилини.» (Н та Л)
|
Асонанс
|
Повторення голосних звуків.
|
«Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з
туги в груди б’є…» (Е, О, У)
|
Немає коментарів:
Дописати коментар